Виховний захід

Ось і осінь надійшла!

На сцені озеро, дерева. З’являються дві жабки.

1 жабка: Привіт, сусідко!

2 жабка: Здраа-астуй, сусідко!

1 жабка: Чом не спиш, сусідко? Уже Здвиження пройшло, всі вужі і жаби у норах сплять, а ти?

2 жабка: Ти що, Квакунечку, нічого не знаєш? Сьогодні у 4 класі «Свято Осені»!

1 жабка: Ква! Ну то й що? Осінь як осінь!

2 жабка: Як це що? Восени – краса! Дощ ква-пає! Сиро! Мокро! Ква-люжі по кво-ліно!

1 жабка: Пра-авда! Пра-авда!

2 жабка: А на городі! Все, що хочеш є! Квасолька, квартопелька, квакурузка, кабачки, мор–ква! Пішли зі мною на свято! Там весело, діти співають, танцюють! А ти любиш танцювати?

1 жабка: А як же?

(Танець жабенят)

1 ведучий: У нас сьогодні гарне свято.

Гостей зібралось тут багато.

Ану ж на них Ви подивіться

І весело їм усміхніться.

2 ведучий: Добрий день усім!

І дорослим, і малим.

Свято осені сьогодні

Вам сподобається всім.

1 ведучий: Осінь чарівна в гості йде,

Щедрі дарунки усім нам несе.

Яблука стиглі і груші смачні

У кожній хатині стоять на столі.

2 ведучий: Осінь чарівна у гості іде, 

Барви чарівні усім нам несе.

В золото вбрались дерева й кущі,

Подарувала нам щедрі дощі.

1 ведучий: Подивіться ж усі!

Ніби в золоті гілки.

Всюди осінь походила,

Листя все позолотила.

2 ведучий: Фарбу вилила свою

На берізку у гаю.

І калини, що у лісі,

Також стали золотисті.

1 ведучий: Погляньте, діти, у віконце:

Де сховалось наше сонце?

Хмаринки в небі пропливають,

Холодним дощиком лякають.

2 ведучий: А листочки закружляли – 

Враз метеликами стали.

І лунають пісні дивні,

Бо прийшла пора осіння.

1 ведучий: Пісенька весела хай, як дощик, ллється,

Осінь нас почує, щиро усміхнеться.

(Пісня)

1 ведучий: Красуня, ти така чарівна!

Найкраще платтячко вдягла,

І я люблю тебе найбільше,

Бо ти – як фея чарівна.

Осінь: Дякую! Дякую за теплі слова.

Ось в садах, гаях блукаю,

Жовті шати одягаю,

Золоту стелю я постіль,

Жду синів своїх я в гості.

Не сама до Вас ішла,

Ще й синочків привела.

Вересень: Я – добрий місяць Вересень.

Тепло Вам дарував…

Відкрив я двері школи Вам,

Гостинці припасав.

Звозить вересень з комори Кавуни і помідори.

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажать гарбузи

На машини і вози.

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт – 

Сто турбот і сто робіт.

А чи знаєте Ви, який овоч найголовніший?

Жовтий, круглий, головатий,

Весь перистий та бокатий.

Він дітей багато має, 

Їх гуляти не пускає. (Гарбуз)

А ось, здається, і він.

Осінь: Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найголовніший на городі.

Як живе твоя сім'я?

Гарбуз: Добрий день, красуне Осінь!

Все достигло й налилося,

Підростаємо щодня

Я і вся моя рідня.

(Сценка «Ходить гарбуз по городу»  (на новий лад))

Ведучий: По городу Гарбуз ходить,

Всіх із роду оглядає.

Кого хвалить, кого учить,

А кого і научає.

І звернувся до ґаздині,

Молодесенької дині.

Гарбуз: Розкажи мені, красуне, 

Як ти влітку працювала?

Може, трохи лінувалась?

Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко,

Вічно ти підозри маєш,

Не сидиш на однім місці,

По городу все гуляєш.

Бачиш же, я постаралась,

Ніжним соком все набралась,

Налилася на всі боки,

І важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня,

Моя ніжна, смачна Диня.

А що скажуть Огірочки – 

Мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко.

Гарно ми росли… спочатку,

Та якісь дощі махнули – 

Заховатись ми забули.

 Коли сонечко світило,

Ми листочками не вкрились,

На кілках – шнурках висіли

І, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію.

Та надіятися смію,

Щоб в наступне знову літо

Все завчас буде прикрито.

А що тут за каруселі, Чому всі такі веселі?

Морква: Любий братику, послухай,

І сестрицею пишайся,

Бо не просто я Морквиця – 

Гарбузова я сестриця.

Я пробилась в депутати,

Скоро буду виступати

І доб’юся для городу

Перегною аж підводу! О!

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице,

Маєш розум, хоч дівиця.

Пишна, гарна і в достатках,

А тепер ще й депутатка.

Ну, а як же Бурячок,

Мій шановний своячок?

Буряк: Що казати, я – у нормі,

Круглий, чистий, соком повний.

Так же кольором налився,

Ніби в Африці родився,

Буде борщ смачний, червоний, 

З бурячком такий чудовий.

Гарбуз: Добре, добре, зрозумів,

Що ти роду не підвів.

А що скаже Бараболя? 

Як жилося їй у полі?

Картопля: Хоч проблем було багато,

Та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають,

Другим хлібом називають.

Можу бути у меню

Хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш,

Людям ти сердечно служиш.

Хоч циганської натури,

Та високої культури.

Задоволений я вами,

Бо багатий родичами.

А Цибуля в нас чудова,

Правда, трохи гонорова,

Але, якщо лад у вас,

Страва буде – вищий клас.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку,

Бо покину зараз грядку,

Я серйозна у всіх справах

І смачна у різних стравах.

Диня: Не сердись на дядька, люба,

Бо від нервів смаку згуба.

Усі знають – рід наш славний,

Гарбузовий рід преславний,

Тож тепер, Гарбузе – батьку,

Всім подякуй для порядку.

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно

І всім дякую сердечно.

Осінь: Кличуть нас ліси, поля, сади дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте – 

То землею ходить місяць …. (Жовтень).

Ведучий: Золотистий місяць жовтень стелить постіль ясно-жовту.

Вітер хмари вдаль несе над полями і шосе.

(Виходить Жовтень) Жовтень: Так мене назвали, бо кругом все жовте стало. Маю пензель чарівний, маю пензель золотий! Розфарбую все навкруг, золотіє ліс та луг!

Осінь… Осінь. Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з клена листя.

Як на небі сонечко,

Можна йти гуляти,

І стрибати, й бігати, у піжмурки грати.

А як небо хмуриться,

Дощик накрапає,

Парасолька всіх нас  Від дощу ховає.

Ведучий: З давніх-давен восени, коли вже зібрано врожай, в Україні проводиться ярмарок.

Сценка «Ярмарок»

Ведучий: Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі й гості – глядіть не минайте!

У гості заходьте гуртом, поодинці.

Чекають на Вас тут чудові гостинці.

Ведучий: На ярмарку нашім – веселім, багатім –

 Є чим дивуватись і є що придбати.

Ярмарок.

1 Торговець.

 На ярмарку нашім веселім, багатім

 Є чим дивувати і є що придбати,

 Тут щедрі дарунки із саду й городу

 Тут пісня і жарти усім в нагороду.

2 Торговець.

 Мерщій на ярмарок всі поспішайте

 Купуйте милуйтесь, танцюйте і грайте.

Ведучий.

 На нашому ярмарку повно овочів і фруктів. А от яких відгадайте.

Звучать загадки про овочі і фрукти. При правильній відповіді відповідний Овоч виходе і кланяється.

* * *

Печуть мене, смажать і варять,

 Їдять мене і дуже хвалять.

 (Картопля)

 * * *

 Сидить Марушка в семи кожушках.

 Хто її роздягає, той сльози проливає.

 (Цибуля)

 * * *

 Довгий, зелений,

 Добрий і солоний,

 Добрий і сирий.

 Хто він такий?

 (Огірок)

* * *

Хто хустиночку свою

 Влітку покриває?

 І по двадцять хустин

 На голівці має?

 (Капуста)

* * *

На городі виріс дужий,

Круглий, жовтий і байдужий

До червоних помідорів,

До капусти і квасолі.

Хто цей гордий карапуз?

Здогадалися?...

 (Гарбуз)

  Осінь: Капле з неба, дахів, стріх.

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад. Що за місяць? (Листопад)

Жовтень: Похмурий ти, брате, та сірий.

Пташки полинули у вирій.

Мовчить діброва, мов німа,

Вже близько матінка – зима!

Листопад: Я – Листопад – похмурий брат.

Дощами поливаю сад.

Промокла добре вся земля,

Спустіли і ліси, й поля.

Холодний вітер завива,

До нас збирається… (Зима).

А хто знає прислів’я про осінь?

(Діти кажуть прислів’я.)

Посієш вчасно — то вродить рясно.

Осінь зиму годує.

Осінь збирає, а весна з’їдає.

Жовтень ходить по краю та виганя пташок із гаю.

Весна багата на квітки, а осінь на сніпки.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Восени і горобець багатий.

Хто осінню байдикує, той зимою голодує.

Літуй не літуй, а осінь таки прийде.

Осінь: Ось, діти, які в мене сини! Прийшли вони до Вас не з порожніми руками, а з повними кошиками. Принесли Вам багатий урожай овочів та фруктів, грибів, духмяний свіжий коровай, золоту ковдру з листя і червоне намисто з ягід червоної калини.

Осене, красунечко, осене чарівна,

Ти вдяглася в золото, наче та царівна.

Всі ми закохалися у пейзажі-диво.

Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!

Всюди барви осені теплі і чудові,

I ліси приваблюють різнокольорові.

А в повітрі пахощі із полів і саду,

Все з городів звезено, складено до ладу

У льохах, у засіках, в хаті й на печі.

На столах у кожного пишні калачі.

Тож спасибі, осене, за дари чудові.

Будемо ми з хлібом всі ситі і здорові.

(Пісня)